Пам’яті Петра Матули – друга та фондоутворювача Центрального державного архіву зарубіжної україніки
ЦДАЗУ глибоко сумує з приводу великої втрати – минає сорок днів, як відійшов у вічність український громадський і церковний діяч в США Петро Матула – людина безсумнівної честі, з благородним серцем і щирою душею, вірний син України, життя якого було наповнене любов’ю до рідної землі.
Св. п. інж. Петро Матула народився 14 грудня 1928 р. в с. Лисича Балка, що на Черкащині. Пережив у дитячому віці жахи колективізації, Голодомор 1932–1933 рр. в Україні, радянський терор. У вирі Другої світової війни потрапив на примусову працю до Німеччини, перебував у Ді-Пі таборах, де закінчив таборову гімназію в м. Байроті й у 1949 р. виїхав до США. У 1959 р. здобув диплом магістра структуральної інженерії та протягом 35 років працював у дослідній лабораторії Морського флоту Америки в околиці Вашингтону. Був активним членом парафії св. Андрія (Сілвер-Спрінг, Меріленд, США).
Упродовж усього життя в США Петро Матула брав активну участь у діяльності українських церковно-громадських організацій: був членом Об’єднання демократичної української молоді, Фундації ім. І. Багряного, Української Американської координаційної ради, групи бандуристів у Вашингтоні та ін.
Натхнений «Проповідями» і спадщиною митрополита Василя Липківського, став автором та активним учасником побудови пам’ятника митрополитові Василю Липківському в США, який був встановлений і освячений 23 жовтня 1983 р. в Українському пантеоні у Саут-Баунд-Бруці, США.
Все життя прожив з Україною в серці, жертвував на розвиток української культури і науки та на допомогу Україні, яку любив понад усе, і залишив по собі добру пам’ять.
У цю скорботну мить складаємо співчуття родині св. п. інж. Петра Матули. Життя людське, мов тоненька нитка, обривається, зупиняючи людину на життєвій дорозі, але ми віримо, що справа Петра Матули залишиться в пам’яті українського народу назавжди.
Світла пам’ять панові Петрові Матулі.
Колектив ЦДАЗУ глибоко сумує і висловлює співчуття рідним та близьким
|